Функції:

-  Вивчення і дослідження музейних предметів груп зберігання, що належать до    

   тематики відділу.

-  Вивчення, корекція, фіксування та зберігання інформації про предмети збереження.

-  Узагальнення матеріалу, використання його у різних видах музейної діяльності:

·         виставковій;

·         мистецьких заходах;

·         підготовці друкованої продукції /буклетів, каталогів/;

·         наукових статтях;

·         лекційної роботи.

Інформація про осередки і видатних майстрів.

Експонати декоративно-вжиткового мистецтва, що зберігаються в музейній колекції, відображають особливості українського побуту, поетичність народних вірувань та красу народних обрядів, любов до рідної землі.

Надзвичайно обширна географія осередків представлена в колекції музею. Це і широко відомі, світового рівня, регіони: Клембівка, Бар, Крищинці, Бубнівка, Рахни – Лісові, Павлівка, Лущинці, а також  і багато  інших сіл, бо немає на Поділлі села, в якому б не виявили себе ті чи інші види народного мистецтва. 

 Представлені роботи  широко відомих, регіонального значення майстрів: серед яких вироби відомих вишивальниць Березовської П.О та Коржук М. Їх унікальні вишивки білим по білому перегукуються з вишивками України до ХVІІ ст. Заслужені майстри народної творчості – брати  Яків і Яким Герасименки, а також Іван Гончар, який увійшов в історію народного мистецтва України, зробивши значний внесок у розвиток керамічної скульптури малих форм. У фондовій колекції налічується чимало творів учня і продовжувача справи І. Гончара, заслуженого майстра народної творчості України О.Луцишина.

Експонати декоративно-вжиткового мистецтва  Вінницького обласного художнього музею,що використані в багаточисельних поліграфічних виданнях України:

-  Володимир Титаренко «Миски Поділля» К.- 2007р.

-  Оксана Косміна «Традиційне вбрання українців» Т.1 «Балтія-Друк», 2008 р.

-  Декоративно-прикладне мистецтво Вінниччини. Краса України Поділля. Вінниця 2008р.

-  Людмила Булгакова-Ситник «Подільська народна вишивка»., Львів – 2005р.

-  «Народне мистецтво» // №3-4 2002р.

-  також у каталозі «Античні та біблійні мотиви в творах графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва XVII – XXст.» Вінниця. 2010р.

Наукові дослідження за темами:

• «Заслужені майстри народної творчості» (збираються матеріали про майстрів народної творчості, складається каталог «Майстри народної творчості України»).
• «Особливості формотворення та декорування української кераміки ХІХ ст.».
• «Гончарство, як складова культурної спадщини України».
• «Різьблення в ДКМ».
• «Регіональні особливості вишиваних сорочок Поділля та їхні оберегові особливості» та інш.
• «Про що розповідають монети» (за колекцією нумізматики Вінницького обласного художнього музею).
• «Весільна сорочка» з циклу «Традиції та обряди українського народу».
• «Народний костюм: колекція сорочок у фондах Вінницького обласного художнього музею».
• «Народний живопис, орнаментальні мотиви декоративного розпису, жанровий і образний характер народної картини в музейній збірці».

Окрему галузь декоративно-вжиткового мистецтва складає писанкарство, як форма просвітницької діяльності відділу, а також витинанка та українська народна лялька- мотанка.

Відділ декоративно-вжиткового мистецтва продовжує розвиток традицій народної творчості.  Тісно співпрацює з музеєм Гончарного мистецтва ім. О. Луцишина, бере участь у фестивалях, спільно проводяться мистецькі заходи, виставки, свята, зустрічі з майстрами. Цього року вперше там відкрився фестиваль з «Української писанки», де присутні мали змогу прийняти участь у майстер класі по розпису писанки, зустрітися з видатними майстринями.

Наукові досягнення відділу знаходять своє відображення в роботі мистецького лекторію, Центру музейної педагогіки. Створюються нові тематичні лекції, екскурсії для школярів та студентів.

Весільна сорочка: традиції та сучасність

Лекція базується на науковому матеріалі, пов'язаному з колекцією експонатів з фондів музею.

Весілля - одна з важливих подій у житті кожної людини, адже утворенню сім'ї українці завжди надавали і надають великого значення.

Невід'ємним атрибутом весілля в українського народу завжди була сорочка. Це чи не єдиний елемент вбрання, який і сьогодні є не тільки актуальним, а й модним у гардеробі сучасного українця. Пов'язано це не лише з обрядами, традиціями та звичаями, а й з повсякденним життям.

Сорочка не розрізняє ні чоловіка, ні жінки, ні старого ні малого. Сьогодні їі одягають yci.

Весільні сорочки готувалися заздалегідь, і за народними прикметами мали служити одній високій меті - захистити подружжя від лихих сил, забезпечити молодим щасливе майбутнє, показати на людях їхню чесність у житті та вправність у роботі, а значить, засвідчити їхню зрілість і готовність до створення власної сім'ї.

У фондах ВОХМ колекція сорочок займає особливе місце. Тут зберігаються неперевершені весільні вишиванки уславлених клембівських вишивальниць - Параски Березовської та Марії Коржук.

У 1936 р. на першій українській виставці прикладного і образотворчого мистецтва їм було присвоено почесне звання майстер народної творчості». Має музей і два вишиті рушники матері та бабусі П.О Березовської., які за часом створення сягають середини ХІХ ст.

Вивчення цих творів дає можливість простежити розвиток народної вишивки впродовж майже ста років.

Сьогодні українська вишиванка є одним з небагатьох національних брендів, відомих в усьому світі. Це той вид рукоділля, який створюється на багато років, роблячи теплим і затишним наш будинок, радуючи нас і викликаючи інтерес оточуючих.

Сорочка, що є одним з найдавніших елементів убрання, водночас слугує оберегом. Вона супроводжуе людину все її житгя. Сорочкою обгортали новонароджених; її шила-вишивала наречена для жениха; в ній проводжали в останню путь; «народитись у сорочці» означало бути щасливим.

Із знання свого родоводу, історії рідного краю починається людина. Без минулого, без коренів, немає майбутнього в жодного народу, в жодної родини, в жодної людини.

Цікавтеся етнічною спадщинною свого народу, бережіть традиції предків, ходіть у вишиванках та одружуйтесь у вишитих весільних сорочках!

Я. Г. Суржок

Завідувачка науково-дослідним відділом декоративно-вжиткового мистецтва.