Функції

     Вивчення  і збереження експонатів, що за всіма ознаками належать до доби Трипілля.

Враховуючи велику цінність пам’яток та неабиякий інтерес з боку дослідників, відділ займає провідне місце у популяризації творів мистецтва стародавньої доби за якої відбувалось зародження української культури.

Експозиція «Трипільська культура»:

   Представлені експонати мають велику художню та історичну цінність. Трипільська культура (IV – III тис. до н.е.) займає величезний пласт української історії. Значення трипільської цивілізації величезне не лише для нас, українців – нащадків та спадкоємців цієї культури, традицій, а й взагалі для всієї світової спільноти.

   Поряд із зразками трипільської культури, увазі відвідувачів представлені твори сучасних майстрів, які яскраво передають всю красу і неповторність стародавньої цивілізації.

   Нещодавно відкритий, цей розділ несе в собі багато цінної і цікавої інформації, привертає увагу відвідувачів різного віку, відкриваючи для них нову цікаву сторінку історії нашого краю.

Фонди відділу старожитнього мистецтва:

   В музейній колекції керамічних виробів зберігаються невеликі біконічні горщики, прикрашені широким орнаментом, розташованим у верхній частині. На деяких дуже добре зберігся орнамент: декілька широких ліній зверху на вінці та нижче середини горщика з’єднані косими цілими та пунктирними лініями, що символізують дощ.

  У фондах відділу зберігаються поширені серед трипільців знаряддя праці – кремнієві ножі, пластинки, відбійники, відщепи, кам’яні кулі для розтирання фарби.

   Фрагмент вінця з реалістично зображеною головою тварини є відображенням культу «Сонячного бика», який був поширений у пізньому Трипіллі.

   У колекції музею зберігається декілька фрагментів зооморфних та близько десятка антропоморфних скульптур. Фігурки з добре відмуленої глини, акуратної ліпки, рівномірного високотемпературного випалу. Більшість антропоморфних статуеток – фігурки на веретеноподібній ніжці, голівка сплющена, дископодібна, з очима-отворами.

 Найцікавішими знахідками є фрагменти біноклевидних посудин, які використовувались в різних магічних ритуалах трипільців.

   Дещо пpo Трипільську культуру

Трипільці вели господарство колективно. Основним джерелом їхнього існування було хліборобство і скотарство. Вони жили великими родами, які очолювались жінками. Суспільним устроєм у них був матріархат.

Поселення були зведені на відкритій місцевості. Хати будувались каркасні, площею до 140 кв.м. Стіни розписувались яскравим орнаментом. В одному житлі могло проживати до 20 осіб, а поселення, за підрахунками етнографів, налічувало понад 500 осіб.

Одночасно з високою культурою землеробства і скотарства у трипільців існував великий інтерес до мистецтва. Значного поширення набуло виготовлення різних керамічних виробів побутового призначення, зокрема, горщиків, мисок, глечиків, декоративної кераміки для прикрас для житла. Ці вироби мали яскравий декоративний розпис і привабливий естетичний вигляд.

Окремі елементи культури, а іноді й цілі її пласти були успадковані іншими народами, що проживали на території сучасної України. Вони були збережені, переосмислені й набули вищого розвитку.

Наприклад, культ Родової матері - образ наймудрішої жінки, яка очолювала рід, і культ Рожаниці - богині родючості, а також обряди, пов'язані з поклонінням Місяцю збереглися в Київській Русі аж до запровадження християнства.

У пізніші часи зі скарбниці культури, що розвинулась на грунті трипільської цивілізації, наші далекі предки успадкували навики ремісників, технологію будівельників, культуру землеробства.

Трипільська культура цікава не лише своєю географією, а й тим, що в ній відбувся розквіт первісного землеробського мистецтва, багатого космогонічним та міфологічним змістом.

Вінницький обласний художній музей завжди радий представити увазі відвідувачів археологічні пам'ятки доби Трипілля, що були знайдені 1993 р. пiд час розкопок в урочищі «Борисове поле» поблизу с. Ялтушки Барського району, а також цікаву тематичну лекцію «Цивілізація богинь, або Хто такі Трипільці».